Туберкульоз профілактика

Туберкульоз профілактика

м. Полтава, вул. Стрітенська 58а

Проблема раннього, виявлення туберкульозу полягає у відсутності характерних, достовірних, клінічних симптомів хвороби. Через те, що паренхіма легень не має больових нервових рецепторів, наявність специфічного інфільтрату в ній не викликає болі. Біль появляється при втягненні в патологічний процес плеври або бронхіальної системи. Але важкий туберкульозний процес і організмі не може розвиватися безсимптомно. Міні-симптоматика специфічного процесу дозволяє запідозрити наявність в організмі туберкульозу і провести його виявлення.

Часто в діагностиці специфічного процесу значну роль відіграє морфологічне дослідження при біопсії, інколи при некропсії, при невиявленому за життя туберкульозі.

Сучасний туберкульоз має цілий ряд особливостей, а саме: мікобактерія туберкульозу нарощує свою патогенність і вірулентність. Також зростає показник первинної і вторинної стійкості мікобактерії туберкульозу до антибактеріальних препаратів (відповідно:27% і 67%). Виникають хіміорезистентні форми збудника. Під впливом інтенсивної хіміотерапії мікобактерії щоб вижити перетворюються в атипові форми: оскальчаті, зернисті, ниткоподібні, фільтрівні, Л-форми те інші, яких надзвичайно важко виявити. Ці форми збудника при певних умовах (пониження імунологічної реактивності організму) можуть набувати патогенності і вірулентності. Спостерігається реструктуризація клінічних форм туберкульозу в бік поширення прогресуючих процесів: фіброзно-кавернозний, дисемінований, інфільтративний з розпадом.

Значно зросла захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу. Щороку в країні діагностується 1500 хворих на позалегеневий туберкульоз і кількість їх зростає. Також зросла захворюваність на пер­винний туберкульоз у дорослих. Значно зросла захворюваність на первинний туберкульоз у дітей і підлітків. Так, зростає кількість менінгітів і менінгоенцефалітів, якщо до 2003р. в Україні реєструвалися 18-20 випадків хвороби в рік, то зараз – 28-30 випадків в рік. Первинний туберкульоз у дітей часто перебігав з важкими ускладненнями: ателектази, деструкція легеневої тканини, бронхогенним засівом та ін. Також за останній час зросли випадки фіброзно-кавернозного туберкульозу у дітей. У 2,5 рази зросла кількість туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів. Спостерігається наростання кількості туберкульозу нирок, жіночих статевих органів, кісток і ін.

Дуже високий показник інфікованості МБТ дітей і підлітків, який сягає 21,8%. У дорослих до 40 років спостерігається інфікування до 80-90%.

СУЧАСНІ МЕТОДИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ

ТУБЕРКУЛЬОЗУ.

В дорослих туберкульоз виявляють шляхом профілактичних планових флюорооглядів, які проводяться 1 раз на рік. Проблемою цього методу є зменшення кількості організованих колективів (зупинка роботи великих підприємств), зменшення кількості пересувних флю­орографів, недостатня кількість флюороплівки, недостатнє фінансування галузі та ін. Туберкульоз у дітей виявляють шляхом постановки проби Манту (щорічно з 4 до 14 років) і встановленням „віражу” туберкулінової проби.

Рентгенологічно туберкульоз легень характеризується переважно верхівковою локалізацією, негомогеним характером тіні, різною інтенсивністю (слаба, середня, інтенсивна), нечіткими контурами і різними розмірами. Достовірними ознаками туберкульозу є виділення збудника, морфологічна картина і рентгенологічна позитивна динаміка інфільтрату при лікуванні специфічними препаратами.

А. Виявлення туберкульозу за симптомаии.

Розвиток важкої інфекційної хвороби не може відбуватися безсимптомно, однак ці симптоми не в па то гномо нічні і тому їх важко виявляти.

  1. Анамнестичний: виясняють наявність тубконтакту, тубінфікування (позитивна проба Манту), залишкових змін після раніше перенесеного туберкульозу, часті ХОЗЛ, наявність несприятливих факторів, які знижують реактивність організму.
  2. Об’єктивне обстеження: при огляді можна побачити вузликову еритему на шкірі гомілок, в також кератокон’юнктивіт (параспецифічні реакції); при пальпації – збільшені периферичні лімфовузли, фізикальні зміни в легенях, ознаки легеневого серця і ін.

III. Синдроми: тубінтоксикаційний, гарячковий, легеневі симптоми, розлади функції зовнішнього дихання, дистрофічний і ін.

Встановлення 5-6 вище вказаних симптомів повинно насторожити лікаря про наявність патології органів дихання і направити пацієнта на дообстеження (флюорографія ОГК, аналіз харкотиння на МБТ, аналізи крові, сечі і ін.)

Б.Виявлення легеневих симптомів.

Медичний персонал (молодший, середній, лікарський) між плановими профілактичними флюорооглядами робить подвірні обходи і виявляє пацієнтів з легеневими симптомами: кашель, харкотиння, кровохаркання, задуха, болі в ділянці грудної клітки. Таких хворих направляють на обстеження в поліклініки з обов’язковим рентгенобстеженням ОГК, дослідження харкотиння на МБТ, аналізи крові, сечі і ін.

Активна профілактика туберкульозу починаться на 4-6-й день дітям після народження вакциною БЦЖ при відсутності протипоказів. В організмі дитини створюється активний протитуберкульозний імунітет. При виявленні хворого на туберкульоз у епідвогнищі проводиться обстеження контактних осіб і призначається їм хіміопрофілактика, хворий ізолюється в стаціонар. За останній час значно знижена соціальна і ветеринарна профілактики туберкульозу через відсутності фінансування.

Для попередження виникнення первинного туберкульозу у дітей з „віражем” туберкулінової проби необхідно їм призначити хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами в продовж шести місяців.

Діагноз туберкульозу виставляють на підставі:

  • позитивного результату мікроскопії мазку мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бронхологічному обстеженні);
  • позитивного культурального дослідження мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бронхологічному обстеженні);
  • позитивного результату морфологічного дослідження на туберкульоз біоптатів уражених органів або тканин:
  • рентгенологічних змін в легенях, які підтверджуються анамнестичними, клінічними даними;
  • даних генетичних методів визначення мікобактерії туберкульозу, які підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними;
  • позитивних результатів серологічних тестів або туберкулінодіагностики, якщо вони підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними;

При діагностиці туберкульозу пріоритет надають лабораторній діагностиці – виявленню кислото-стійких бактерій (КСБ) або мікобактерій культуральним мелодом. Слід намагатися веріфікувати діагноз лабораторними та морфологічними методами із забором матеріалу (індуковане мокротиння, промивні води бронхів, ексудат, біоптат), який може досліджуватись методом мікроскопії, посіву або морфологічно.

Читайте также:  Татуаж сосков отрадное

Профілактика туберкульозу поділяється на:

А) специфічну Б)неспецифічну,

Специфічну профілактику проводять шляхом вакцинації. БЦЖ, а також хіміопрофілактику. Вакцина БЦЖ представляє собою сухий порошок ослаблених мікобактерій туберкульозу бичачого типу, які втратили свою вірулентність, але збереглися імунні властивості . Вакцинацію проводять новонародженим в половому будинку і не інфікованим туберкульозом здоровим людям, у яких проба Манту негативна. Між пробою Манту і вакцинацією повинно пройти 3-14 днів. Ревакцинація не проводиться. Вакцинацію не проводять людям з позитивною пробою Манту, хворим гострими інфекційними захворюваннями, з алергією, тяжко хворим.

Хіміопрофілактику проводять людям, які знаходяться в контакті з хворим, людям з високою чутливістю до туберкуліну, а також хворим з неактивним туберкульозом з можливістю загострення хвороби.

Для активного виявлення хворих туберкульозом в ранніх стадіях проводять флюорографічне обстеження населення. Профілактична флюорографія дозволяє своєчасно виявити такі небезпечні захворювання легень як: злоякісні новоутворення легень і туберкульоз. Обов’язкове флюорографічне обстеження проводять населенню старше 14 років. Забороняються ці обстеження вагітним жінкам.

Неспецифічна профілактика. Важливий момент в профілактиці захворювання являється робота в вогнищі туберкульозної інфекції – приміщення, де живе хворий, виділення мікобактерій туберкульозу. В першу чергу потрібно ознайомити хворого з правилами особистої гігієни: користуватися окремим рушником, посудом, плювальницею. При кашлі і чханні хворих повинне прикривати рот і ніс новим платком, відвертатися при цьому він обстежуючих. Прибирання приміщення проводять вологим способом. Підлогу і меблі кожного дня протирають деззасобами. Хворому виділяють окрему кімнату, або відділяють її ширмою. Медпрацівники, які контактують з хворим повинні ретельно мити руки з милом, вдягати халати, маски, гумові рукавички.

Своєчасне виявлення хвороби сприяє ізоляції джерела зараження, попередження тубінфікування, підвищення інтенсивності лікування та профілактики туберкульозу.

Лікар-фтизіатр КНП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Олександр Богатиренко.

Наразі проблема туберкульозу в дітей є актуальною, оскільки епідемічна ситуація з туберкульозу в Україні все ще залишається складною, незважаючи на тенденцію щодо зниження показників захворюваності та смертності від цієї хвороби.

Так, захворюваність дітей на органний туберкульоз в Україні складала в останні роки 7,8 – 8,0 на 100 тис. нас. Завдяки системі ранньої діагностики і профілактики туберкульозу у дітей відсоток вперше діагностованих хворих дітей серед загальної кількості вперше діагностованих хворих у країні складає 1,6-1,8%, що значно нижче, ніж у більшості країн (за даними ВООЗ цей відсоток коливається від 3 % до 25 % і вище). Захворюваність на туберкульоз у дітей підліткового віку в 3 рази вища ніж у дітей до 14 років і за останні роки дорівнювала 28-30 випадків на 100 тис. нас. В умовах епідемії має місце висока інфікованість дітей. З них щорічно виділяють групу ризику щодо захворювання на туберкульоз (160 – 180 тис.) та здійснюють комплекс профілактичних заходів з метою попередження туберкульозу.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Він уражає весь організм: легені, нирки, лімфатичні вузли, кістки, очі, шкіру, головний мозок. На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища.

Зараження відбувається повітряно-пиловим шляхом (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, яке містять частинки мокротиння хворих). Також можливий аліментарний шлях зараження – через їжу, посуд, побутові речі. Водночас можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо).

Симптоми за яких можна запідозрити туберкульоз: сухий або продуктивний кашель із виділенням мокротиння, що триває понад 2 тижні, втрата маси тіла, тривале підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (до 37,5°С), загальна слабкість, спітніння вночі, втрата апетиту, кровохаркання, біль в грудній клітці.

Особливо важливою є своєчасна діагностика туберкульозу у дітей. Скринінгове обстеження дітей проводять з використанням туберкулінових проб, що дозволяє здійснювати ранню діагностику туберкульозу. Щорічна туберкулінодіагностика (проба Манту з 2 ТО або проба з алергеном туберкульозним рекомбінантним) проводиться практично здоровим дітям віком до 14 років. Променева діагностика проводиться дітям у віці від 15 років. Повторне обстеження дітей підліткового віку проходить у 17 років (школярі – перед закінченням школи).

Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (щеплення та ревакцинація), хіміопрофілактику, санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.

Соціальна профілактика направлена на:

оздоровлення умов зовнішнього середовища;

підвищення матеріального добробуту населення;

укріплення здоров’я дітей та населення;

поліпшення харчування та життєво-побутових умов;

розвиток фізичної культури й спорту;

проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.

Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.

Санітарна профілактика переслідує цілі попередити інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).

Читайте также:  Тяжелая пища для желудка список

Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика.

В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ), яка містить живі мікобактерії туберкульозу. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим на 3-5-й день життя. Ревакцинацію дітей (вакцинованих при народженні) виконують у 7-річному віці.

Хіміопрофілактика є застосуванням протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу у осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз. Первинна профілактика проводиться для запобігання захворювання на туберкульоз неінфікованих осіб, які не реагують на туберкулін, але знаходились в контакті з хворими на туберкульоз і виділяють мікобактерії туберкульозу.

Вторинна профілактика проводиться інфікованим особам, які позитивно реагують на туберкулін і не мають клініко-рентгенологічних проявів туберкульозу.

Матеріал підготувала: Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Дихай вільно: все, що тобі потрібно знати про туберкульоз

Get Test зібрав для тебе інформацію про профілактику й лікування туберкульозу.

Щорічно на планеті реєструють 10 млн випадків захворювань на туберкульоз, близько 2 млн хворих гине від цієї хвороби. А з розвитком стійкого туберкульозу перемогти його стало ще складніше. Левова частка всіх випадків припадає на 22 країни з низьким рівнем доходу. Наша країна – серед них .

Туберкульоз розвивається не тільки в легенях

Зараз туберкульоз називають лідером за смертністю серед інфекційних захворювань. Щорічно від нього помирає близько 2 млн осіб, понад 200 тис. з яких – діти. При цьому хворіють щороку, за даними ВООЗ, близько 10 млн людей. У 80-90% випадків мікобактерії туберкульозу вражають органи дихання, однак вогнища ураження можуть перебувати і в інших органах. Позалегеневі форми трапляються значно рідше і можуть дати про себе знати навіть за десятиліття після зараження.

Паличка може атакувати:

  • шкіру та підшкірно-жировий шар
  • очі
  • кістки і суглоби
  • мозок і нервову систему
  • лімфатичні вузли
  • серце
  • сечостатеву систему
  • органи травлення

Туберкульоз протікає у відкритій та закритій формах. Заразна тільки перша. В цьому випадку у мокротинні хворого присутні бактерії, і він здатний передати паличку ще 10-15 людям. У протитуберкульозному диспансері проводять аналіз, що визначає, чи є в мокроті хворого збудники, і чи є він небезпечним для оточуючих. Діагностувати захворювання можливо і за допомогою флюорографії, рентгена або комп’ютерної томографії.

Позалегеневу форму виявити набагато складніше: ділянки руйнування тканин або зовсім відсутні, або не мають зв’язку з бронхами. Часто закрита форма туберкульозу маскується під застуду, авітаміноз та « синдром хронічної втоми ». Для її виявлення можуть провести біопсію, окремо досліджувати органи за допомогою КТ, УЗД і МРТ або призначити стандартне лікування і пізніше оцінити результати.

Захворіти на туберкульоз непросто

Найчастіше інфекція передається від хворого на туберкульоз легень, який не отримує належного лікування. За даними ВООЗ, третина населення світу інфікована бактеріями туберкульозу, але поки ще на нього не захворіла і не може заражати інших. Так, бактерія, яку імунній системі вдалося зупинити, може прожити в організмі багато років. Вірогідність захворіти у таких людей від 5 до 15% (залежно від імунітету), але сильний стрес, недостатнє споживання вітамінів і корисних речовин, поганий сон, куріння, діабет можуть спровокувати розвиток хвороби.

Як лікують туберкульоз?

Важливо пам’ятати, що туберкульоз виліковний. Основа його лікування – антибактеріальна хіміотерапія чотирма препаратами: рифампіцином, ізоніазидом, піразинамідом і етамбутолом. Ці препарати впливають на бацили, запобігають звиканню й не дають паличці мутувати. Лікування триває від 6 до 8 місяців. Для забезпечення ефективності терапії необхідна підтримка лікаря та постійне спостереження. При прийомі курсу важливо дотримуватися всіх розпоряджень фахівців, аби не поширювати хворобу далі й уникнути рецидиву.

За даними ВООЗ, завдяки своєчасній діагностиці та грамотному лікуванню туберкульозу з 2000 до 2016 р. було врятовано 53 млн життів. Але якщо не приймати пігулки в один і той же час доби, концентрація препарату в організмі знижується, а бактерія отримує шанс на розвиток множинної лікарської стійкості (резистентності). Такий туберкульоз не чутливий до ізоніазиду та рифампіцину і потребує лікування препаратами так званого другого ряду.

Чому туберкульоз досі небезпечний?

Збудник хвороби – це складний організм з досконалою системою пристосування до чинників зовнішньої агресії: і до хімічних, і до фізичних. Вів здатен мутувати і розвивати звикання до препаратів, тому до початку лікування проводять спеціальні тести на стійкість хвороби до активних компонентів ліків.

Резистентність розвивається з кількох причин:

  • неправильне призначення лікування
  • погана якість ліків
  • неналежне застосування препаратів
  • передчасне припинення лікування

Лікування туберкульозу терапією другого ряду може займати до двох років, воно набагато дорожче, а ліки – токсичніші. Більше того, варіанти лікування в цьому випадку обмежені, тому необхідно постійно продовжувати дослідження в пошуках нових протитуберкульозних препаратів.

Читайте также:  Таблетки от тошноты метоклопрамид инструкция

Найгірший варіант розвитку подій – туберкульоз із широкою лікарською стійкістю. Його викликають бактерії, які не реагують на активні препарати другої лінії. У таких ситуаціях до лікування підходять індивідуально, потрібен час на підбір потрібної схеми. За оцінками ВООЗ, найгірша ситуація зі стійким туберкульозом в Індії, Китаї та Росії. На ці країни припадає майже половина всіх випадків.

Протитуберкульозний курс лікування також викликає безліч побічних дій, тому разом з основними препаратами лікарі призначають додаткову терапію: спазмолітики, седативні препарати, ферменти тощо.

ВІЛ + туберкульоз

Приблизно 12-14 млн населення нашої планети інфіковані одночасно ВІЛ і мікобактеріями туберкульозу. Таке поєднання особливо небезпечне, це фактично бомба для імунітету. Але лікування можливе навіть у цьому випадку. Важливо, аби в період лікування туберкульозу пацієнт отримував антиретровірусну терапію (АРТ), якщо з якихось причин він не приймав її раніше. Оскільки туберкульоз небезпечніший для ВІЛ-позитивних людей, їм рекомендують робити флюорографію двічі на рік як групі ризику. Крім того, на пізніх стадіях ВІЛ проба Манту й Діаскінтест показують негативні значення і не реагують на паличку, тому в таких випадках ефективними методами діагностики можуть стати комп’ютерна томографія з контрастною речовиною.

Через те, що ймовірність захворіти на туберкульоз у ВІЛ-інфікованої особи в 20-30 разів вища, ніж у ВІЛ-негативних людей, пацієнтам з низьким рівнем лімфоцитів призначають хіміопрофілактику. Це або монотерапія, або комбіноване лікування, яке не дає інфекції перерости в хворобу.

Профілактика

На жаль, повністю захиститися від туберкульозної інфекції не можна, але можливо запобігти розвитку хвороби або постаратися виявити її на ранній стадії. Наші легені не мають нервових закінчень, тому « відчути » туберкульоз неможливо. Але планова щорічна диспансеризація та флюорографія здатні виявити хворобу до початку ускладнень. Найпростіші, але найважливіші способи профілактики захворювання – це здоровий спосіб життя, відсутність хронічного психоемоційного стресу, хороший сон і якісне харчування .

Туберкулез все еще является серьезной проблемой не только Украины, но и всего человечества

Согласно решению Всемирной организации здравоохранения 24 марта – Всемирный день борьбы с туберкулезом. Ежегодно от этой болезни по всему миру умирает почти полмиллиона человек. Туберкулез является одной из 10 основных причин смертности населения в мире.

В Украине проблема туберкулеза стоит очень остро. В Минздраве сообщают, что ситуация хоть и является контролируемой, но серьезной. По данным Центра общественного здоровья Украины, в 2017 году зарегистрировано более 27 тыс. случаев заболевания туберкулезом. Самые высокие показатели в Одесской области, а мужчины заражаются в два раза чаще женщин.

Что такое туберкулез

Каждый из нас не один раз слышал об этой болезни, практически все помнят реакции Манту. Однако давайте все же подытожим.

Туберкулез – инфекционное заболевание, которое вызывает палочка Коха. Болезнь передается воздушно-капельным путем, во время того, как зараженный кашляет или чихает. Бактерия выдерживает замораживание до -269 градусов по Цельсию, сохраняет жизнеспособность в высохшей на одежде мокроте до 3-4 месяцев, живет до года в молочных продуктах и сохраняется на книгах до полугода. За год один больной с открытой формой туберкулеза может заразить порядка 10-15 человек.

Кроме этого существуют другие риск заражения.

Контактный путь – когда инфекция попадает в организм через посуду или одежду.

Пищевой путь – инфекция попадает в организм человека через пищевые продукты.

Внутриутробный – заражение ребенка происходит в случае, если мать инфицирована.

Чаще всего туберкулез поражает легкие. Иногда – спинной мозг или почки. Однако, заразна исключительно легочная форма туберкулеза.

Различается открытая и закрытая форма заболевания. Открытая характерна как раз для легочного туберкулеза. Закрытая форма характерна тем, что в естественных выделениях человека нельзя обнаружить микробактерии палочки Коха, поэтому эпидемиологически он не опасен или малоопасен для окружающих.

Для заражения достаточно 10 бактерий, однако 90-95% людей не заболевают. Все зависит от иммунитета – если он не сработает, то есть риск заразиться. Иммунная система может не сработать по нескольким причинам. Микробактерии умеют избегать уничтожения и влиять на ответ иммунитета, также развитию туберкулеза в немалой степени способствуют ВИЧ-инфекция и недостаток витаминов А и D.

Симптомы заражения туберкулезом

Существует несколько признаков, которые являются первыми тревожными звоночками:

  • Слабость, недомогание, хроническая усталость, чрезмерная раздражительность.
  • Отсутствие аппетита.
  • Бессонница, частые кошмары.
  • Повышенная потливость.
  • Регулярно повышенная температура тела, озноб.
  • Сухой кашель.

Диагностируют туберкулез при полноценном стационарном обследовании, в которое входить туберкулинодиагностика, ренгенография, флюорография, анализ крови – бактериологический и иммуноферментный.

Как защититься от туберкулеза

Не существует единственного способа защиты. Основной профилактической мерой является вакцина БЦЖ – ее делают в первые 3-7 дней жизни ребенка.

Также важно соблюдать гигиенические меры в помещениях, где присутствуют большое количество людей. Необходима регулярная влажная уборка и хорошая вентиляция.

Взрослым необходимо проходить флюорографическое обследование не реже одного раза в год, однако график может меняться в зависимости от специфики профессии.

И, разумеется, укреплять свой иммунитет, особенно в холодное время года.

Ссылка на основную публикацию
Туберкулин производитель
Действующее вещество: Инструкция по медицинскому применению Аллерген туберкулезный очищенный в стандартном разведенииИнструкция по медицинскому применению - РУ № ЛСР-002841/07 Дата...
Туберкулезная сыпь
Вернуться к номеру Туберкулез кожи Авторы: Потейко П.И., Крутько В.С., Ходош Э.М. - Харьковская медицинская академия последипломного образования; Шевченко О.С....
Туберкулезное поражение кожи
У детей туберкулез обычно начинается с появления слабости, они перестают прибавлять в весе, становятся раздражительными. Если ребенок учится в школе,...
Туберкулинодиагностика лекция
Туберкулинодиагностика — диагностический тест для определения специфической сенсибилизации организма к микобактериям туберкулеза (МЕТ). Как специфический тест применяется при массовых обследованиях...
Adblock detector